Aminophyline
Склад та форма випуску:
Активна речовина – амінофілін.
Таблетки 0,1г, таблетки ретард 0,35г.
Розчин для ін’єкцій у ампулах; 1 мл містить 0,024, 0,025 або 0,25 г активної речовини.
Ректальні свічки 0,36 г.
Фармакологічна дія:
Амінофілін є сполукою теофіліну з етилендіаміном, що полегшує його розчинність і покращує абсорбцію.
Теофілін пригнічує фосфодіестеразу і збільшує накопичення в тканинах циклічного аденозинмонофосфату, що зменшує скорочувальну активність гладкої мускулатури.
Теофілін розширює бронхи, кровоносні судини, головним чином, судини мозку, шкіри та нирок; має спазмолітичну дію щодо периферичної венозної системи, збільшує нирковий креветок, має помірно виражений діуретичний ефект. Пригнічує агрегацію тромбоцитів.
Препарат має стимулюючу дію на дихальний центр, підвищує частоту та силу серцевих скорочень.
Показання:
Бронхообструктивний синдром при бронхіальній астмі, бронхіті, астматичному статусі.
Порушення мозкового кровообігу.
Недостатність кровообігу (як компонент комбінованої терапії).
При застійних явищах серцевого та ниркового походження як сечогінний засіб.
Режим дозування:
Призначають внутрішньо по 100 – 200 мг 3 – 4 рази на добу. При необхідності дозу можна збільшувати з інтервалом 3 дні.
Лікування таблетками ретард починають зі 175 мг (0,5 таблетки) кожні 12 годин. Дозу препарату збільшують кожні 3 дні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. При терапії супозиторіями добова доза становить 1 – 2 свічки (720 мг) на добу.
При невідкладних станах застосовують внутрішньовенне введення препарату в дозі 4 – 6 мг/кг ваги (середня доза 250 мг) до 3 разів на добу.
Дітям препарат призначають у дозі: у віці до 3 місяців – 30 – 60 мг на добу, від 4 до 12 місяців – 60 – 90 мг на добу, від 2 до 3 років – 90 – 120 мг, від 4 до 7 років – 120 – 240 мг, від 8 до 18 років – 250 – 500 мг на добу. Вищезгадана доза є добовою і вводиться в 2-3 прийоми.
Препарат розводять у 10 – 20 мл фізіологічного розчину, вводять повільно (близько 5 хв).
При астматичному статусі можна застосовувати внутрішньовенне краплинне введення препарату: 720 – 750 мг у 250 або 500 мл розчину для інфузії. Вміст ампули 1 і 2 мл вводять лише внутрішньом’язово глибоко у верхній квадрант сідничного м’яза в дозі 100 – 500 мг на добу.
Вміст ампули 5 і 10 мл вводять лише внутрішньовенно.
Побічна дія:
Запаморочення, серцебиття, порушення серцевого ритму, безсоння, нудота, блювання, занепокоєння, судоми, альбумінурія, гематурія, алергічні реакції у вигляді висипу на шкірі. Загострення виразкової хвороби. Рідко – гіпоглікемія.
При дуже швидкому внутрішньовенному введенні препарату можлива поява болю в прекардіальній ділянці та падіння артеріального тиску (колапс).
При тривалому пероральному застосуванні можуть спостерігатися анорексія, нудота, блювання, головний біль, дратівливість.
При застосуванні супозиторіїв у деяких пацієнтів можливе виникнення проктиту.
Протипоказання:
Гіперчувзгвительность до амінофіліну. Препарат протипоказаний пацієнтам із гострою серцевою недостатністю, стенокардією, порушенням ритму серця.
Не застосовують при вираженому порушенні функції печінки, нирок і у пацієнтів, які страждають на епілепсію.
Особливі вказівки:
Перед введенням препарат необхідно нагріти до температури тіла.
Амінофілін не можна з’єднувати з розчином глюкози. З обережністю препарат призначають одночасно з антикоагулянтами, іншими похідними теофіліну або пурину.
Під час лікування забороняється приймати речовини, що містять похідні ксантину (чай, каву).